смерч

Значення в інших словниках

1. смерч — смерч іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
2. смерч — у. шуря-буря, а. торнадо, тайфун; п! ВИХОР. Словник синонімів Караванського
3. смерч — див. вихор; вітер Словник синонімів Вусика
4. смерч — -у, ч. Великої руйнівної сили повітряний вихор, який виникає в грозовій хмарі і потім поширюється згори донизу у вигляді стовпа або хобота, захоплюючи пісок, воду і т. ін. || Те, що нагадує такий вихор. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. смерч — див. ураган, буря, пурга, тайфун, метіль Словник чужослів Павло Штепа
6. смерч — СМЕРЧ, у, ч. Атмосферний вихор, який виникає в грозовій хмарі і потім поширюється згори донизу у вигляді стовпа або хобота, захоплюючи пісок, воду і т. ін. Словник української мови у 20 томах
7. смерч — СМЕРЧ, у, ч. Великої руйнівної сили повітряний вихор, який виникає в грозовій хмарі і потім поширюється згори донизу у вигляді стовпа або хобота, захоплюючи пісок, воду і т. ін. Вітер смерчі білі, страшні Із води зриває (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах