сова

Значення в інших словниках

1. сова — сова́ іменник жіночого роду, істота * Але: дві, три, чотири сови́ Орфографічний словник української мови
2. сова — -и, ж. 1》 Хижий нічний птах з великою круглою головою, великими очима й коротким гачкуватим дзьобом. 2》 Про людину, у якої період творчої активності припадає на другу половину дня і вечір. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. сова — СОВА́, и́, ж. 1. Хижий нічний птах родини совиних з великою круглою головою, великими очима й коротким гачкуватим дзьобом. Підраховано, що одна сова поїдає за рік таку кількість мишей, яка може знищити цілу тонну зерна (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
4. сова — І сова свої діти хвалить. Кожня мама хвалить свої діти. Надувся, як сова. Нагнівався. Сова дньом сидить надута, а ночею літає. Не виділа сова сокола, а як узріла, то аж зімліла. Глум дівчини з парубка, якого рідко бачить. Щоб я так сові ноги поламав. Приповідки або українсько-народня філософія
5. сова — не ба́чити сма́леного во́вка. Бути недосвідченим, не зазнавати труднощів, випробувань у житті. Молоді (фабзавучники) ще, зелені, не бачили смаленого вовка. Дома сидячи, загориться — поїду на шахту. Фразеологічний словник української мови
6. сова — СОВА́, и́, ж. Хижий нічний птах з великою круглою головою, великими очима й коротким гачкуватим дзьобом. Підраховано, що одна сова поїдає за рік таку кількість мишей, яка може знищити цілу тонну зерна (Зоол. Словник української мови в 11 томах