сова
І сова свої діти хвалить.
Кожня мама хвалить свої діти.
Надувся, як сова.
Нагнівався. Сова дньом сидить надута, а ночею літає.
Не виділа сова сокола, а як узріла, то аж зімліла.
Глум дівчини з парубка, якого рідко бачить.
Щоб я так сові ноги поламав.
Заклинання. Гра слів. Коли скоро говорить, то причувається собі, вмісто сові.
Не бачить сова, яка вона сама.
Всіх обмовляє, а на свої гріхи не зважає.
Пізнати сову по пір’ю.
Лихого чоловіка пізнають по його поведінці.
Сові ворона не оборона.
Сильний не потребує захисту.
Хоч і сова, аби з другого села.
Жартома про того, хто не хоче одружуватися в своєму селі.
Чи совою в пень, чи совою в дуба, а все сова буде.
Погану людину ніяк не зміниш.
Джерело:
Приповідки або українсько-народня філософія
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сова — сова́ іменник жіночого роду, істота * Але: дві, три, чотири сови́ Орфографічний словник української мови
- сова — -и, ж. 1》 Хижий нічний птах з великою круглою головою, великими очима й коротким гачкуватим дзьобом. 2》 Про людину, у якої період творчої активності припадає на другу половину дня і вечір. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сова — СОВА́, и́, ж. 1. Хижий нічний птах родини совиних з великою круглою головою, великими очима й коротким гачкуватим дзьобом. Підраховано, що одна сова поїдає за рік таку кількість мишей, яка може знищити цілу тонну зерна (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
- сова — не ба́чити сма́леного во́вка. Бути недосвідченим, не зазнавати труднощів, випробувань у житті. Молоді (фабзавучники) ще, зелені, не бачили смаленого вовка. Дома сидячи, загориться — поїду на шахту. Фразеологічний словник української мови
- сова — Сова́, -ви́, -ві́; со́ви, сов Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- сова — СОВА́, и́, ж. Хижий нічний птах з великою круглою головою, великими очима й коротким гачкуватим дзьобом. Підраховано, що одна сова поїдає за рік таку кількість мишей, яка може знищити цілу тонну зерна (Зоол. Словник української мови в 11 томах