1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

сперва

Спе́рва, спе́рву. присл.

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сперва — рідко сперву, присл., розм. Те саме, що спершу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. сперва — Спершу, перше, перш, поперед, уперед, спочатку, напочатку Словник чужослів Павло Штепа
  3. сперва — СПЕРВА́, рідко СПЕ́РВУ, присл., розм. Те саме, що спе́ршу. Все військо сумно мурмотало, Сперва тихенько, послі [потім] в глас Гукнули разом: “Все пропало!” (І. Котляревський); – Нехай сперва очуняє хлопець, а там батько повернеться (П. Панч); Усе пішло.. Словник української мови у 20 томах
  4. сперва — СПЕРВА́, рідко СПЕ́РВУ, присл., розм. Те саме, що спе́ршу. Все військо сумно мурмотало, Сперва тихенько, послі [потім] в глас Гукнули разом: «Все пропало!» (Котл. Словник української мови в 11 томах
  5. сперва — Сперва, сперву нар. Сначала. Сперва твоє будем їсти, а тоді моє. Рудч. Ск. II. 156. Словник української мови Грінченка