спис
Спис, спи́са́, на спи́сі́; спи́си́, спи́сі́в
спис, -су = списо́к
Джерело:
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- спис — спис 1 іменник чоловічого роду зброя * Але: два, три, чотири спи́си спис 2 іменник чоловічого роду список рідко Орфографічний словник української мови
- спис — Спис. 1. Перелік, список. Азбучний списъ звычайныхь имень (мужескихь и женьскихъ) сьвятыхъ грецкои церкви, ихъ значенє и днѣ празднованя (Б., 1888, рекл. Українська літературна мова на Буковині
- спис — див. копіє Словник церковно-обрядової термінології
- спис — I -а, ч. Холодна зброя у вигляді гострого металевого наконечника на довгому держаку. || Мисливська зброя; рогатина. || Гімнастичний снаряд у легкій атлетиці. Метальник списа. II -у, ч., заст. Список. Великий тлумачний словник сучасної мови
- спис — СПИС¹, а, ч. Холодна зброя у вигляді гострого металевого наконечника на довгому держаку. Еней махає довгим списом, На Турна міцно наступа (І. Словник української мови у 20 томах
- спис — Спортивне знаряддя, яке використовують у легкоатлетичних змаганнях — киданні списа; переможець визначається за найкращим кидком із 6 спроб. Універсальний словник-енциклопедія
- спис — лама́ти списи́. 1. за що, навколо чого, у чому і без додатка. Гаряче сперечатися за що-небудь, відстоювати щось, боротися за щось. Сагайдак пішов подивитись на колоди. Може, вони й не варті того, щоб за них ламати списи (С. Фразеологічний словник української мови
- спис — СПИС (холодна зброя — гострий металевий наконечник на довгому держаку), ПІ́КА, РА́ТИЩЕ заст., СУЛИ́ЦЯ заст., ШТИХ заст.; ДРО́ТИК (метальний спис); РОГА́ТИНА (ніж, насаджений на дерев'яний держак). Козаки кинулись битися рукошма. Словник синонімів української мови
- спис — СПИС¹, а, ч. Холодна зброя у вигляді гострого металевого наконечника на довгому держаку. Еней махає довгим списом, На Турна міцно наступа (Котл. Словник української мови в 11 томах
- спис — Спис, -са м. Копье. Як ударить.... списом у груди. Мет. 454. Скоро настиг, зараз його і проколов списом. ЗОЮР. І. 120. Словник української мови Грінченка