спис

лама́ти списи́. 1. за що, навколо чого, у чому і без додатка. Гаряче сперечатися за що-небудь, відстоювати щось, боротися за щось. Сагайдак пішов подивитись на колоди. Може, вони й не варті того, щоб за них ламати списи (С. Добровольський); Почали виступати по одному. Головним чином ламали списи навколо конкретних кандидатур (І. Микитенко); Ще довго довелося Наливайкові та присутнім ламати списи у запальних розмовах з Камулеєм (Іван Ле). бага́то списі́в полама́ти. Тоді питання це .. стояло дуже гостро. Багато списів поламали прихильники однієї і другої групи (Ю. Яновський). лама́лися списи́. Він устав .. і, не мовивши й слова, ніби, окрім нього, нікого тут не було, наче щойно і не ламалися списи через його неслухняність і непоступливість, пішов до своєї кімнати (М. Олійник); // над чим. Пристрасно обговорювати що-небудь, шукати правильного розв’язання якоїсь справи. І доки на педагогічних радах в дискусіях ламають списи над тим, який шлях доцільніший: через працю — до знань чи через знання — до праці? — Кульбака дає по півтори, а то й по дві норми щодня (О. Гончар). 2. у чому, іст. Битися з ворогами. полама́ти спи́са. Ігор жадає Дону, ліпше йому загинути, ніж повернути коней, не поламавши списа у битві з половцями!.. (Василь Шевчук).

схрести́ти / схре́щувати списи́ (мечі́). Сперечатися, захищаючи певні погляди. (Ольга Антонівна:) Я скажу, що тебе нема, що ти хворий. (Лисенко:) Ні, не треба… Я прийму бій. Все одно з ними треба колись схрестити мечі (Ю. Мокрієв); Зацитує ось таке Антон Герасимович їхній педагогічній асамблеї, а надто ж тому патлатому дискутерові Берестецькому, з яким найчастіше схрещує списи (О. Гончар).

схре́щуються / схрести́лися списи́ (мечі́, багне́ти і т. ін.). 1. Хто-небудь вступає в гостру суперечку, полеміку з кимось. Критичні списи не раз схрещувалися над сторінками повістей Ігоря Муратова (З журналу); Це була б така собі невимушена розмова простого майстра з главою міста, але водночас схрестилися б мечі двох політичних супротивників (П. Загребельний). 2. Хто-неюудь ступає в бій, боротьбу з кимсь. Російські багнети схрещувалися з яничарськими ятаганами (С. Добровольський).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спис — спис 1 іменник чоловічого роду зброя * Але: два, три, чотири спи́си спис 2 іменник чоловічого роду список рідко Орфографічний словник української мови
  2. спис — Спис. 1. Перелік, список. Азбучний списъ звычайныхь имень (мужескихь и женьскихъ) сьвятыхъ грецкои церкви, ихъ значенє и днѣ празднованя (Б., 1888, рекл. Українська літературна мова на Буковині
  3. спис — див. копіє Словник церковно-обрядової термінології
  4. спис — I -а, ч. Холодна зброя у вигляді гострого металевого наконечника на довгому держаку. || Мисливська зброя; рогатина. || Гімнастичний снаряд у легкій атлетиці. Метальник списа. II -у, ч., заст. Список. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. спис — СПИС¹, а, ч. Холодна зброя у вигляді гострого металевого наконечника на довгому держаку. Еней махає довгим списом, На Турна міцно наступа (І. Словник української мови у 20 томах
  6. спис — Спортивне знаряддя, яке використовують у легкоатлетичних змаганнях — киданні списа; переможець визначається за найкращим кидком із 6 спроб. Універсальний словник-енциклопедія
  7. спис — СПИС (холодна зброя — гострий металевий наконечник на довгому держаку), ПІ́КА, РА́ТИЩЕ заст., СУЛИ́ЦЯ заст., ШТИХ заст.; ДРО́ТИК (метальний спис); РОГА́ТИНА (ніж, насаджений на дерев'яний держак). Козаки кинулись битися рукошма. Словник синонімів української мови
  8. спис — Спис, спи́са́, на спи́сі́; спи́си́, спи́сі́в спис, -су = списо́к Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. спис — СПИС¹, а, ч. Холодна зброя у вигляді гострого металевого наконечника на довгому держаку. Еней махає довгим списом, На Турна міцно наступа (Котл. Словник української мови в 11 томах
  10. спис — Спис, -са м. Копье. Як ударить.... списом у груди. Мет. 454. Скоро настиг, зараз його і проколов списом. ЗОЮР. І. 120. Словник української мови Грінченка