спис

СПИС¹, а, ч. Холодна зброя у вигляді гострого металевого наконечника на довгому держаку.

Еней махає довгим списом, На Турна міцно наступа (Котл., І, 1952, 293);

На широкому майдані Єремія сам вчив своє нове військо, показував, як битись на шаблях та на списах (Н.-Лев., VII, 1966, 22);

Верхи на зморених коненятах в’їжджала на майдан асканійська батрацька молодь. На грудях — червоні стрічки, за плечима — в кого берданка, в кого гвинтівка, а в кого й саморобний спис на мотузку (Гончар, II, 1959, 14);

*Образно. Сонця спис Кресав над поїздом огні (Мал., III, 1957, 503);

Нової травки гострі списи з-під трави торішньої стирчать (Забіла, Промені, 1951, 86);

*У порівн. В його уяві.. поставала чорна країна нафти. Вишки, як списи, націлилися в небо (Донч., II, 1956, 187);

// Мисливська зброя; рогатина.

Молодий це був мисливець, але дуже завзятий. Із списом на ведмедя ходив (Трубл., Вовки.., 1936, 40);

// Гімнастичний снаряд у легкій атлетиці.

Метальник списа.

◊ Лама́ти списи́ див. лама́ти;

Схре́щувати (схрести́ти) списи́ (спи́са) див. схре́щувати;

Схре́щуються (схре́щувалися, схрести́лися) списи́ див. схре́щуватися.

СПИС², у, ч., заст. Список.

Ястшембський викликав дівчат і хлопців по списові й одлічував їм гроші (Н.-Лев., II, 1956, 42);

Неодмінно треба буде додати спис друкарських помилок (Крим., Вибр., 1965, 600).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спис — спис 1 іменник чоловічого роду зброя * Але: два, три, чотири спи́си спис 2 іменник чоловічого роду список рідко Орфографічний словник української мови
  2. спис — Спис. 1. Перелік, список. Азбучний списъ звычайныхь имень (мужескихь и женьскихъ) сьвятыхъ грецкои церкви, ихъ значенє и днѣ празднованя (Б., 1888, рекл. Українська літературна мова на Буковині
  3. спис — див. копіє Словник церковно-обрядової термінології
  4. спис — I -а, ч. Холодна зброя у вигляді гострого металевого наконечника на довгому держаку. || Мисливська зброя; рогатина. || Гімнастичний снаряд у легкій атлетиці. Метальник списа. II -у, ч., заст. Список. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. спис — СПИС¹, а, ч. Холодна зброя у вигляді гострого металевого наконечника на довгому держаку. Еней махає довгим списом, На Турна міцно наступа (І. Словник української мови у 20 томах
  6. спис — Спортивне знаряддя, яке використовують у легкоатлетичних змаганнях — киданні списа; переможець визначається за найкращим кидком із 6 спроб. Універсальний словник-енциклопедія
  7. спис — лама́ти списи́. 1. за що, навколо чого, у чому і без додатка. Гаряче сперечатися за що-небудь, відстоювати щось, боротися за щось. Сагайдак пішов подивитись на колоди. Може, вони й не варті того, щоб за них ламати списи (С. Фразеологічний словник української мови
  8. спис — СПИС (холодна зброя — гострий металевий наконечник на довгому держаку), ПІ́КА, РА́ТИЩЕ заст., СУЛИ́ЦЯ заст., ШТИХ заст.; ДРО́ТИК (метальний спис); РОГА́ТИНА (ніж, насаджений на дерев'яний держак). Козаки кинулись битися рукошма. Словник синонімів української мови
  9. спис — Спис, спи́са́, на спи́сі́; спи́си́, спи́сі́в спис, -су = списо́к Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. спис — Спис, -са м. Копье. Як ударить.... списом у груди. Мет. 454. Скоро настиг, зараз його і проколов списом. ЗОЮР. І. 120. Словник української мови Грінченка