1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

стаккато

Стакка́то (іт.) не відм.

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стаккато — стакка́то 1 прислівник коротко, уривчасто — про спосіб виконання музичного твору незмінювана словникова одиниця стакка́то 2 іменник середнього роду уривчасте виконання звуків музичного твору Орфографічний словник української мови
  2. стаккато — стакка́то (італ. staccato, від staccare – відривати, відокремлювати) уривчасте, коротке виконання мелодії на музичному інструменті або голосом. Словник іншомовних слів Мельничука
  3. стаккато — СТАККА́ТО, муз. 1. присл. Коротко, уривчасто (як позначення способу виконання музичного твору). *Образно. Раптом із ярової пшениці стаккато: — Пать-падьом! — Пать-падьом! — Пать-падьом! (Вишня, II, 1956, 166). 2. у знач. ім., невідм. Словник української мови в 11 томах