1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

струччя

Стру́ччя, -ччя, -ччю, -ччям

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. струччя — стру́ччя іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. струччя — СТРУ́ЧЧЯ, я, с. Збірн. до стручо́к. Як раділо її серце, якою гордою перемогою світилися очі, коли серед літа заполовіли жита, зазолотіли вівси, рудою бронзою заблищало горохове струччя (П. Словник української мови у 20 томах
  3. струччя — -я, с. Збірн. до стручок. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. струччя — СТРУ́ЧЧЯ, я, с. Збірн. до стручо́к. Як раділо її серце, якою гордою перемогою світилися очі, коли серед літа заполовіли жита, зазолотіли вівси, рудою бронзою заблищало горохове струччя (Дор., Не повтори.. Словник української мови в 11 томах
  5. струччя — Струччя, -чя с. соб. отъ струк. Словник української мови Грінченка