1. Словник української мови Грінченка

струччя

Струччя, -чя

с. соб. отъ струк.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. струччя — стру́ччя іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. струччя — СТРУ́ЧЧЯ, я, с. Збірн. до стручо́к. Як раділо її серце, якою гордою перемогою світилися очі, коли серед літа заполовіли жита, зазолотіли вівси, рудою бронзою заблищало горохове струччя (П. Словник української мови у 20 томах
  3. струччя — -я, с. Збірн. до стручок. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. струччя — Стру́ччя, -ччя, -ччю, -ччям Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. струччя — СТРУ́ЧЧЯ, я, с. Збірн. до стручо́к. Як раділо її серце, якою гордою перемогою світилися очі, коли серед літа заполовіли жита, зазолотіли вівси, рудою бронзою заблищало горохове струччя (Дор., Не повтори.. Словник української мови в 11 томах