1. Великий тлумачний словник сучасної мови

струччя

стру́ччя

-я, с.

Збірн. до стручок.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. струччя — стру́ччя іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. струччя — СТРУ́ЧЧЯ, я, с. Збірн. до стручо́к. Як раділо її серце, якою гордою перемогою світилися очі, коли серед літа заполовіли жита, зазолотіли вівси, рудою бронзою заблищало горохове струччя (П. Словник української мови у 20 томах
  3. струччя — Стру́ччя, -ччя, -ччю, -ччям Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. струччя — СТРУ́ЧЧЯ, я, с. Збірн. до стручо́к. Як раділо її серце, якою гордою перемогою світилися очі, коли серед літа заполовіли жита, зазолотіли вівси, рудою бронзою заблищало горохове струччя (Дор., Не повтори.. Словник української мови в 11 томах
  5. струччя — Струччя, -чя с. соб. отъ струк. Словник української мови Грінченка