стуконути

Значення в інших словниках

1. стуконути — стукону́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
2. стуконути — СТУКОНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., однокр., кого, що і без прям. дод., чим і без дод., розм. Підсил. до сту́кнути. Потоцький стуконув об стіл келихом (М. Старицький); – Нагайкою як стуконе по столі, як криконе, як рвоне! (М. Чабанівський). Словник української мови у 20 томах
3. стуконути — -ну, -неш, док., однокр., перех. і неперех., чим і без додатка, розм. Підсил. до стукнути. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. стуконути — СТУКОНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., однокр., перех. і неперех., чим і без додатка, розм. Підсил. до сту́кнути. Потоцький стуконув об стіл келихом (Стар., Облога.., 1961, 27); — Нагайкою як стуконе по столі, як криконе, як рвоне! (Чаб., Катюша, 1960, 12). Словник української мови в 11 томах