1. Великий тлумачний словник сучасної мови

стуконути

стукону́ти

-ну, -неш, док., однокр., перех. і неперех., чим і без додатка, розм.

Підсил. до стукнути.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стуконути — стукону́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. стуконути — СТУКОНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., однокр., кого, що і без прям. дод., чим і без дод., розм. Підсил. до сту́кнути. Потоцький стуконув об стіл келихом (М. Старицький); – Нагайкою як стуконе по столі, як криконе, як рвоне! (М. Чабанівський). Словник української мови у 20 томах
  3. стуконути — Стукону́ти, -ну́, -не́ш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. стуконути — СТУКОНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., однокр., перех. і неперех., чим і без додатка, розм. Підсил. до сту́кнути. Потоцький стуконув об стіл келихом (Стар., Облога.., 1961, 27); — Нагайкою як стуконе по столі, як криконе, як рвоне! (Чаб., Катюша, 1960, 12). Словник української мови в 11 томах