сукуватий
Сукува́тий, -та, -те
Джерело:
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сукуватий — сукува́тий прикметник Орфографічний словник української мови
- сукуватий — див. кривий Словник синонімів Вусика
- сукуватий — Каракатий, каракуватий Словник чужослів Павло Штепа
- сукуватий — СУКУВА́ТИЙ, а, е. Який має суки. Сонце світило стиха, без жари; і любо було поглянути, як воно розливалось по зелених вітах, по сукуватих, мохнатих дубах (П. Куліш); Хрипко зітхає старий козак, спираючись на сукуватий ціпок (З. Словник української мови у 20 томах
- сукуватий — -а, -е. Який має багато суків. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сукуватий — СУКУВА́ТИЙ, а, е. Який має багато суків. Сонце світило стиха, без жари; і любо було поглянути, як воно розливалось по зелених вітах, по сукуватих, мохнатих дубах (П. Куліш, Вибр. Словник української мови в 11 томах
- сукуватий — Сукуватий, -а, -е Суковатый. Уставай, мила, привіз я дубину, тонку, та довгу, та сукувату. Чуб. V. 614. Словник української мови Грінченка