тиранія

Значення в інших словниках

1. тиранія — тирані́я іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
2. тиранія — Деспотизм, сваволя; (в родині) самодурство; тиранство. Словник синонімів Караванського
3. тиранія — Див. деспотизм. Енциклопедія політичної думки
4. тиранія — [тиеран’ійа] -йі, ор. -йеійу Орфоепічний словник української мови
5. тиранія — тирані́я (грец. τυραννίς) 1. В експлуататорських державах одноособове правління, що встановлюється внаслідок насильницького захоплення влади. 2. Панування за допомогою жорстоких засобів. 3. Гноблення, жорстоке поводження. Словник іншомовних слів Мельничука
6. тиранія — ТИРАНІ́Я, ї, ж. 1. У Стародавній Греції та в Римі, а також у містах-республіках Італії XIII–XVI ст. – одноособове правління тирана. Словник української мови у 20 томах
7. тиранія — -ї, ж. 1》 У Стародавній Греції та Стародавньому Римі, а також у містах-республіках Італії 13-16 ст. – одноособове правління тирана. 2》 Правління, влада, що ґрунтується на свавіллі та насильстві. 3》 перен. Деспотизм, жорстокість стосовно кого-небудь. || Деспотична влада кого-небудь над кимось. Великий тлумачний словник сучасної мови
8. тиранія — У стародавній Греції форма правління, що встановлювалась внаслідок повалення існуючого політичного ладу і захоплення влади тираном. Універсальний словник-енциклопедія
9. тиранія — СВАВІ́ЛЛЯ (необмежена влада, що ґрунтується на насильстві; відсутність законності, справедливості), СВАВО́ЛЯ, СВАВІ́ЛЬСТВО, БЕЗЗАКО́ННЯ, САМОПРА́ВСТВО, САМОВО́ЛЯ, ДЕСПОТИ́ЗМ, ТИРАНІЯ, ТИРА́НСТВО, РОЗГУ́Л, РОЗГНУ́ЗДАНІСТЬ. Словник синонімів української мови
10. тиранія — ТИРАНІ́Я, ї, ж. 1. У Стародавній Греції та в Римі, а також у містах-республіках Італії XIII-XVI ст. — одноособове правління тирана. Словник української мови в 11 томах