1. Словник синонімів української мови

тиранія

СВАВІ́ЛЛЯ (необмежена влада, що ґрунтується на насильстві; відсутність законності, справедливості), СВАВО́ЛЯ, СВАВІ́ЛЬСТВО, БЕЗЗАКО́ННЯ, САМОПРА́ВСТВО, САМОВО́ЛЯ, ДЕСПОТИ́ЗМ, ТИРАНІЯ, ТИРА́НСТВО, РОЗГУ́Л, РОЗГНУ́ЗДАНІСТЬ. Ованес Туманян вирішив боротися проти царського свавілля (П. Тичина); Над усім панувала сваволя та культ кривавих брутальних ханів. Династії змінювались династіями, а де вони? (О. Гончар); Їм лірник співав.. Про тую нещасну підданську долю, Про панську сваволю лихую (Леся Українка); Молодиці згадували різні випадки свавільства окупантів (Д. Бедзик); Чи стерпить він, бездомний мандрівник, Тупих сатрапів самохіття, І самовладців знавіснілий крик, І самоправства витворність жорстоку (М. Бажан); Та не тихне дума люта Про кайдани і про пута, Про сіпацтво та неволю І про царську самоволю (І. Франко); Всіх підлот самодержавного деспотизму, навіть при найпильнішім студіюванню, не могла б зрозуміти одна людина (Г. Хоткевич); Тиранія загарбників над поневоленим народом; Добрий правник і доглядач закону Пегаз і в нестерпні роки тиранства гадав, що законів додержувать треба (М. Зеров); Розгул реакції.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тиранія — тирані́я іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. тиранія — Деспотизм, сваволя; (в родині) самодурство; тиранство. Словник синонімів Караванського
  3. тиранія — Див. деспотизм. Енциклопедія політичної думки
  4. тиранія — [тиеран’ійа] -йі, ор. -йеійу Орфоепічний словник української мови
  5. тиранія — тирані́я (грец. τυραννίς) 1. В експлуататорських державах одноособове правління, що встановлюється внаслідок насильницького захоплення влади. 2. Панування за допомогою жорстоких засобів. 3. Гноблення, жорстоке поводження. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. тиранія — ТИРАНІ́Я, ї, ж. 1. У Стародавній Греції та в Римі, а також у містах-республіках Італії XIII–XVI ст. – одноособове правління тирана. Словник української мови у 20 томах
  7. тиранія — -ї, ж. 1》 У Стародавній Греції та Стародавньому Римі, а також у містах-республіках Італії 13-16 ст. – одноособове правління тирана. 2》 Правління, влада, що ґрунтується на свавіллі та насильстві. 3》 перен. Деспотизм, жорстокість стосовно кого-небудь. || Деспотична влада кого-небудь над кимось. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. тиранія — У стародавній Греції форма правління, що встановлювалась внаслідок повалення існуючого політичного ладу і захоплення влади тираном. Універсальний словник-енциклопедія
  9. тиранія — Тирані́я, -ні́ї Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. тиранія — ТИРАНІ́Я, ї, ж. 1. У Стародавній Греції та в Римі, а також у містах-республіках Італії XIII-XVI ст. — одноособове правління тирана. Словник української мови в 11 томах