1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

тройчатка

Тройча́тка і трійча́тка, -тки

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тройчатка — ТРОЙЧА́ТКА, и, ж. Батіг, сплетений у три ремені, або який має три кінці. Тройчаткою всіх проганяв (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах
  2. тройчатка — Тройчатка, -ки ж. Плеть сплетенная въ три ремня или имѣющая три конца. Шейк. Тройчаткою всіх проганяв. Котл. Ен. Словник української мови Грінченка