1. Словник української мови Грінченка

тройчатка

Тройчатка, -ки

ж. Плеть сплетенная въ три ремня или имѣющая три конца. Шейк. Тройчаткою всіх проганяв. Котл. Ен.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тройчатка — ТРОЙЧА́ТКА, и, ж. Батіг, сплетений у три ремені, або який має три кінці. Тройчаткою всіх проганяв (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах
  2. тройчатка — Тройча́тка і трійча́тка, -тки Правописний словник Голоскевича (1929 р.)