1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

труський

Труськи́й, -ка́, -ке́

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. труський — труськи́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. труський — (віз) трясучий, тряський; (ґрунт) хиткий, хисткий, хитливий, хибкий. Словник синонімів Караванського
  3. труський — ТРУСЬКИ́Й, а́, е́. 1. Який труситься, який під час руху легко піддається трусінню. Простий візок був труський і почав підскакувати на межах (І. Нечуй-Левицький); Варвара сиділа біля Васькова в труській кабіні грузовика (Л. Словник української мови у 20 томах
  4. труський — -а, -е. 1》 Який труситься, який під час руху легко піддається трусінню. || Хиткий, хитливий. 2》 Який викликає, спричиняє трусіння чого-небудь. 3》 Супроводжуваний трусінням, із трусінням. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. труський — ТРУСЬКИ́Й, а́, е́. 1. Який труситься, який під час руху легко піддається трусінню. Простий візок був труський і почав підскакувати на межах (Н.-Лев., III, 1956, 204); Варвара сиділа біля Васькова в труській кабіні грузовика (Перв. Словник української мови в 11 томах
  6. труський — Труський, -а, -е Тряскій. Дорога труська. Ком. II. Труський кінь. Черк. у. Словник української мови Грінченка