труський
ТРУСЬКИ́Й, а́, е́.
1. Який труситься, який під час руху легко піддається трусінню.
Простий візок був труський і почав підскакувати на межах (І. Нечуй-Левицький);
Варвара сиділа біля Васькова в труській кабіні грузовика (Л. Первомайський);
// Хиткий, хитливий.
Ось там, де глухо гнулись труські покрови моху, .. Там город став на палях (М. Бажан).
2. Який викликає, спричиняє трусіння чого-небудь.
У земської вчительки Раїси Левицької, що їхала на возі, почало від труської дороги боліти під грудьми (М. Коцюбинський);
Він їхав асфальтовим шосе, далі труською бруківкою (Ю. Мушкетик).
3. Супроводжуваний трусінням, із трусінням.
Конячка .. стишилася, дрібно перебираючи ногами, пішла поволі, хоч усе норовила зірватись на труську рись (Ю. Збанацький);
Любить іноді дядько Шуряк проїхатись неспішно на коневі, відчути під собою його труську ходу (Є. Гуцало).
Значення в інших словниках
- труський — труськи́й прикметник Орфографічний словник української мови
- труський — (віз) трясучий, тряський; (ґрунт) хиткий, хисткий, хитливий, хибкий. Словник синонімів Караванського
- труський — -а, -е. 1》 Який труситься, який під час руху легко піддається трусінню. || Хиткий, хитливий. 2》 Який викликає, спричиняє трусіння чого-небудь. 3》 Супроводжуваний трусінням, із трусінням. Великий тлумачний словник сучасної мови
- труський — Труськи́й, -ка́, -ке́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- труський — ТРУСЬКИ́Й, а́, е́. 1. Який труситься, який під час руху легко піддається трусінню. Простий візок був труський і почав підскакувати на межах (Н.-Лев., III, 1956, 204); Варвара сиділа біля Васькова в труській кабіні грузовика (Перв. Словник української мови в 11 томах
- труський — Труський, -а, -е Тряскій. Дорога труська. Ком. II. Труський кінь. Черк. у. Словник української мови Грінченка