турок
Ту́рок, ту́рка, -ркові, -рку! ту́рки, -рків
ту́рчин, -на, -нові і ту́рок; ту́рки, -ків
Джерело:
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- турок — ту́рок іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- турок — див. дурний Словник синонімів Вусика
- турок — Турчин, турок, (вона) туркеня, (воно) турченя, турченятко Словник чужослів Павло Штепа
- турок — ТУ́РОК див. ту́рки. Словник української мови у 20 томах
- турок — ту́рок ірон., знев. некомпетентна, незнаюча людина; дурень (м, ср, ст): Ти, турку, та як я ще раз піду на збори встидатися, то так з тебе паси буду дерти, шо й не спам'ятаєшся. Лексикон львівський: поважно і на жарт
- турок — див. турки. Великий тлумачний словник сучасної мови
- турок — ТУ́РОК див. ту́рки. Словник української мови в 11 томах
- турок — Турок, -рка м. 1) Турокъ. 2) Птица Fringilla rosea. Шейк. Вх. Пч. II. 11. ум. турчин, туронько. АД. І. 312. Словник української мови Грінченка