тягучий

Значення в інших словниках

1. тягучий — тягу́чий прикметник Орфографічний словник української мови
2. тягучий — (мед) сов. в'язкий, ок. глевкий; (- розмову) розтягнений; (звук) протяглий; (- тишу) П. одноманітний, нудний; тягучкий. Словник синонімів Караванського
3. тягучий — див. в'язкий Словник синонімів Вусика
4. тягучий — ТЯГУ́ЧИЙ, а, е. 1. Здатний розтягатися, збільшуватися в довжину й ширину, не розриваючись. Тягуче кісто [тісто] – коржа не можна розкачать: що розкачаю, то воно знов збіжиться (Сл. Б. Грінченка); Тягуча гума; Тягуча шкіра. Словник української мови у 20 томах
5. тягучий — -а, -е. 1》 Здатний розтягатися, збільшуватися в довжину й ширину, не розриваючись. Тягуча гума. 2》 Липкий, в'язкий, який тягнеться від дотику. Тягучий мед. 3》 Який довго триває; надміру довгий, розтягнений. 4》 Протяжний, повільний (про голос, звук і т. ін.). 5》 перен. Одноманітний, нудний. Великий тлумачний словник сучасної мови
6. тягучий — ЛИПКИ́Й (який або до якого прилипає, липне), КЛЕЙКИ́Й, ЛИПУ́ЧИЙ, БЕРКИ́Й розм., БЕРУЧКИ́Й розм.; ЛИПКУВА́ТИЙ, КЛЕЙКУВА́ТИЙ, КЛЕЮВА́ТИЙ (який трохи липне); В'ЯЗКИ́Й, ТЯГУ́ЧИЙ, ДЕРЖКИ́Й рідко, ГЛИ́ЗЯВИЙ діал. Словник синонімів української мови
7. тягучий — ТЯГУ́ЧИЙ, а, е. 1. Здатний розтягатися, збільшуватися в довжину й ширину, не розриваючись. Тягуче кісто [тісто] — коржа не можна розкачать: що розкачаю, то воно знов збіжиться (Сл. Гр.); Тягуча гума; Тягуча шкіра. Словник української мови в 11 томах
8. тягучий — Тягучий, -а, -е Который тянется, растяжимый, упругій, эластичный. Тягуче кісто — коржа не можна роскачать: що роскачаю, то воно знов збіжиться. Канев. у. Словник української мови Грінченка