тікання

Тіка́ння, -ння, -нню

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тікання — ті́кання іменник середнього роду від: ті́кати розм. тіка́ння іменник середнього роду від: тіка́ти Орфографічний словник української мови
  2. тікання — ТІ́КАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. ті́кати. В кімнаті ставало тихо й тихіше, лиш хлипання дощу й .. тікання великого стінного годинника переривали тишину (О. Кобилянська). ТІКА́ННЯ, я, с. Дія за знач. тіка́ти 1–6. Словник української мови у 20 томах
  3. тікання — I т`ікання-я, с. Дія за знач. тікати. II тік`ання-я, с., розм. Дія за знач. тікати 1-6). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. тікання — ТІ́КАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. ті́кати. В кімнаті ставало тихо й тихіше, лиш хлипання дощу й.. тікання великого стінного годинника переривали тишину (Коб., ІІІ, 1956, 193). ТІКА́ННЯ, я, с. Дія за знач. тіка́ти 1-6. Словник української мови в 11 томах
  5. тікання — Тіка́ння, -ня с. Бѣгство, убѣганіе. Словник української мови Грінченка