тікання

ТІ́КАННЯ, я, с., розм.

Дія за знач. ті́кати.

В кімнаті ставало тихо й тихіше, лиш хлипання дощу й .. тікання великого стінного годинника переривали тишину (О. Кобилянська).

ТІКА́ННЯ, я, с.

Дія за знач. тіка́ти 1–6.

Обернувшись назад і глянувши на небо, вона побачила червоні, як грань, хмари – і зразу стали зрозумілими їй і той дим, що вона чула, і тепло, і неспокій птахів, і тікання звірів (М. Коцюбинський);

Против того дня, що їм саме тікать, піп розговорився з попадею про тікання (із журн.);

Радить [Сіхей] покинути край і тікання своє приспішити (М. Зеров);

Слово “гайдамака” зв'язане з поняттям тікання, мандрування й означає волоцюгу, незв'язану з постійним місцем осідку людини (з наук. літ.);

– Та ще яке кохання! З тіканням, викраданням, погонями. (В. Винниченко).