у
У, прийм. = в; у вимовляємо й пишемо завжди між приголосними, а також; після голосного, коли дальше слово починається кількома приголосними: Як у рука́х рушни́ця у стрільця́, то го́ре качка́м (Приказка). Пишемо здебільшого у на початку речення перед приголосними. У мале́нькій кімна́ті щода́лі стає́ гучні́ше (Коцюб.)
Джерело:
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- у — у 1 прийменник незмінювана словникова одиниця у 2 вигук незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- У — I У. Як назва літери вживається в с. р.: мале у; як назва звука вживається в ч. р.: довгий у. II У – В прийм. Вж. у словосп.: у (в) десять разів більше, у (в) селі (і на селі) працювати, у (в) село (і на село) поїхати, у службових справах... Літературне слововживання
- у — У¹, невідм., с. Двадцять четверта літера українського алфавіту на позначення голосного звука “у”. У² (В), рідко УВ, УВІ́ див. в². У³, У-У, виг. Словник української мови у 20 томах
- у — I невідм., с. Двадцять четверта літера українського алфавіту на позначення голосного звука "у". II (в), рідко ув, уві див. в II. III у-у, виг. Великий тлумачний словник сучасної мови
- у — У¹, невідм., c. Двадцять третя літера українського алфавіту на позначення голосного звука «у». У² (В), рідко УВ, УВІ див. в 2. У³, У-У, виг. Словник української мови в 11 томах
- у — У, в пред. У, въ. По свойству украинскихъ звуковъ у и в, взаимно переходящихъ при извѣстныхъ условіяхъ другъ въ друга, обозначаемые ими предлоги у и в слились въ одинъ общій предлогъ съ разными значеніями, но произносимый безразлично... Словник української мови Грінченка