увічнений
Уві́чнений, -на, -не
Джерело:
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- увічнений — уві́чнений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- увічнений — УВІ́ЧНЕНИЙ (ВВІ́ЧНЕНИЙ), а, е. Дієпр. пас. до уві́чнити. Все приходить до одного краю, Знає розквіт свій і забуття... І лише ніколи не вмирає Генієм увічнене життя (М. Словник української мови у 20 томах
- увічнений — (ввічнений), -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до увічнити. || увічнено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
- увічнений — УВІ́ЧНЕНИЙ (ВВІ́ЧНЕНИЙ), а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до уві́чнити. Все приходить до одного краю, Знає розквіт свій і забуття… І лише ніколи не вмирає Генієм увічнене життя (Шер., Щастя.. Словник української мови в 11 томах