1. Великий тлумачний словник сучасної мови

увічнений

уві́чнений

(ввічнений), -а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до увічнити.

|| увічнено, безос. присудк. сл.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. увічнений — уві́чнений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. увічнений — УВІ́ЧНЕНИЙ (ВВІ́ЧНЕНИЙ), а, е. Дієпр. пас. до уві́чнити. Все приходить до одного краю, Знає розквіт свій і забуття... І лише ніколи не вмирає Генієм увічнене життя (М. Словник української мови у 20 томах
  3. увічнений — Уві́чнений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. увічнений — УВІ́ЧНЕНИЙ (ВВІ́ЧНЕНИЙ), а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до уві́чнити. Все приходить до одного краю, Знає розквіт свій і забуття… І лише ніколи не вмирає Генієм увічнене життя (Шер., Щастя.. Словник української мови в 11 томах