удовувати

Удовува́ти, -ву́ю, -ву́єш

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. удовувати — удовува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. удовувати — УДОВУВА́ТИ див. вдовува́ти. Словник української мови у 20 томах
  3. удовувати — Удовувати, -вую, -єш гл. Вдовствовать. Живе вона сама собі, вдовуючи, і хлопчик у неї. Г. Барв. 518. Словник української мови Грінченка