удовувати
Удовува́ти, -ву́ю, -ву́єш
Джерело:
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- удовувати — удовува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- удовувати — УДОВУВА́ТИ див. вдовува́ти. Словник української мови у 20 томах
- удовувати — Удовувати, -вую, -єш гл. Вдовствовать. Живе вона сама собі, вдовуючи, і хлопчик у неї. Г. Барв. 518. Словник української мови Грінченка