удовувати
УДОВУВА́ТИ див. вдовува́ти.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- удовувати — удовува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- удовувати — Удовува́ти, -ву́ю, -ву́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- удовувати — Удовувати, -вую, -єш гл. Вдовствовать. Живе вона сама собі, вдовуючи, і хлопчик у неї. Г. Барв. 518. Словник української мови Грінченка