упиратися

Упира́тися, -ра́юся, -ра́єшся; упе́ртися, упру́ся, -ре́шся, -ру́ться; упе́рся, упе́рлася; упри́сь, упрі́ться

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. упиратися — (виявляти упертість) пручатися, розм. норовитися, опинатися, комизитися, (роздратовано) брикатися. Словник синонімів Полюги
  2. упиратися — упира́тися 1 дієслово недоконаного виду для опори упира́тися 2 дієслово недоконаного виду вдиратися кудись Орфографічний словник української мови
  3. упиратися — (настирливо не погоджуватися з чим-небудь) ставати дибки (на дибки, на диби), розм.; скакати цапа, зневажл.; ставати цапки; гопки ставати; як на пню стати. Словник фразеологічних синонімів
  4. упиратися — (у що) спиратися <�обпиратися> на що; (у стелю) підпирати що; СОВ. пручатися, огинатися, опиратися, б. з. затинатися, жм. норовитися, КОМИЗИТИСЯ, о. ставати дибки; (не годитися) не погоджуватися, відмовлятися від; (на своєму) наполягати, твердо стояти; дк. УПЕРТИСЯ, затятися, затнутися. Словник синонімів Караванського
  5. упиратися — див. перечити Словник синонімів Вусика
  6. упиратися — УПИРА́ТИСЯ¹ (ВПИРА́ТИСЯ), а́юся, а́єшся, недок., УПЕ́РТИСЯ (ВПЕ́РТИСЯ), упру́ся, упре́шся і увіпру́ся, увіпре́шся, док. 1. Упирати в що-небудь руку, ногу, плече і т. ін. або якийсь предмет для опори чи відштовхування. Словник української мови у 20 томах
  7. упиратися — I (впиратися), -аюся, -аєшся, недок., упертися (впертися), упруся, упрешся і увіпруся, увіпрешся, док. 1》 Упирати в що-небудь руку, ногу, плече і т. ін. або якийсь предмет для опори чи відштовхування. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. упиратися — ОБПИРА́ТИСЯ (ОПИРАТИСЯ) на що, об що (прихилятися до чого-небудь, переносячи на нього частину ваги свого тіла), СПИРА́ТИСЯ, УПИРА́ТИСЯ (ВПИРА́ТИСЯ) в що, ПІДПИРА́ТИСЯ чим рідше і на що, ЗЛЯГА́ТИ на що. — Док. Словник синонімів української мови
  9. упиратися — УПИРА́ТИСЯ¹ (ВПИРА́ТИСЯ), а́юся, а́єшся, недок., УПЕ́РТИСЯ (ВПЕ́РТИСЯ), упру́ся, упре́шся і увіпру́ся, увіпре́шся, док. 1. Упирати в що-небудь руку, ногу, плече і т. ін. або якийсь предмет для опори чи відштовхування. Словник української мови в 11 томах