1. Словник фразеологічних синонімів

упиратися

(настирливо не погоджуватися з чим-небудь) ставати дибки (на дибки, на диби), розм.; скакати цапа, зневажл.; ставати цапки; гопки ставати; як на пню стати.

Мати стала проти того дибки, сперечалась довго й таки не дала дочки в чужі руки, між чужі діти усякої масті (Нечуй-Левицький, 7, 1966, с. 295); Тут стала на диби й Орися. Вона категорично відмовилася грати дівчину, подружку Оксани (Вільде, Повнолітні діти, 1960, с, 293): [Роман:] Та хоч би батько цапа скакав, а я таки женюсь на Мотрі (Карпенко-Карий, 1, 1960, с. 396); Вона [зима] не хотіла скоритися: ставала цапки, мела лютою хурделицею.., передчуваючи свій неминучий кінець (Епік, Твори, 1958, с. 164); - Коли що робиться не по-вашому, то ви зараз стаєте гопки й вередуєте мов дитина (Нечуй-Левицький, 8, 1967, с. 103); От же як стара одмагалась! А внучечка як на пню стала: лікаря та й лікаря! (Марко Вовчок, 1, 1955, с. 112).

Джерело: Словник фразеологічних синонімів на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. упиратися — (виявляти упертість) пручатися, розм. норовитися, опинатися, комизитися, (роздратовано) брикатися. Словник синонімів Полюги
  2. упиратися — упира́тися 1 дієслово недоконаного виду для опори упира́тися 2 дієслово недоконаного виду вдиратися кудись Орфографічний словник української мови
  3. упиратися — (у що) спиратися <�обпиратися> на що; (у стелю) підпирати що; СОВ. пручатися, огинатися, опиратися, б. з. затинатися, жм. норовитися, КОМИЗИТИСЯ, о. ставати дибки; (не годитися) не погоджуватися, відмовлятися від; (на своєму) наполягати, твердо стояти; дк. УПЕРТИСЯ, затятися, затнутися. Словник синонімів Караванського
  4. упиратися — див. перечити Словник синонімів Вусика
  5. упиратися — УПИРА́ТИСЯ¹ (ВПИРА́ТИСЯ), а́юся, а́єшся, недок., УПЕ́РТИСЯ (ВПЕ́РТИСЯ), упру́ся, упре́шся і увіпру́ся, увіпре́шся, док. 1. Упирати в що-небудь руку, ногу, плече і т. ін. або якийсь предмет для опори чи відштовхування. Словник української мови у 20 томах
  6. упиратися — I (впиратися), -аюся, -аєшся, недок., упертися (впертися), упруся, упрешся і увіпруся, увіпрешся, док. 1》 Упирати в що-небудь руку, ногу, плече і т. ін. або якийсь предмет для опори чи відштовхування. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. упиратися — ОБПИРА́ТИСЯ (ОПИРАТИСЯ) на що, об що (прихилятися до чого-небудь, переносячи на нього частину ваги свого тіла), СПИРА́ТИСЯ, УПИРА́ТИСЯ (ВПИРА́ТИСЯ) в що, ПІДПИРА́ТИСЯ чим рідше і на що, ЗЛЯГА́ТИ на що. — Док. Словник синонімів української мови
  8. упиратися — Упира́тися, -ра́юся, -ра́єшся; упе́ртися, упру́ся, -ре́шся, -ру́ться; упе́рся, упе́рлася; упри́сь, упрі́ться Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. упиратися — УПИРА́ТИСЯ¹ (ВПИРА́ТИСЯ), а́юся, а́єшся, недок., УПЕ́РТИСЯ (ВПЕ́РТИСЯ), упру́ся, упре́шся і увіпру́ся, увіпре́шся, док. 1. Упирати в що-небудь руку, ногу, плече і т. ін. або якийсь предмет для опори чи відштовхування. Словник української мови в 11 томах