упокорення

Значення в інших словниках

1. упокорення — упоко́рення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
2. упокорення — УПОКО́РЕННЯ (ВПОКО́РЕННЯ), я, с. Дія за знач. упоко́рити і стан за знач. упоко́ритися. Леся Українка розвінчала християнство як релігію упокорення (з наук. літ.); Суліман переконаний, що коли б він цієї хвилини наказав панні впасти перед ним на коліна.. Словник української мови у 20 томах
3. упокорення — (впокорення), -я, с. Дія за знач. упокорити і стан за знач. упокоритися. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. упокорення — УПОКО́РЕННЯ (ВПОКО́РЕННЯ), я, с. Дія за знач. упоко́рити і стан за знач. упоко́ритися. Леся Українка розвінчала християнство як релігію упокорення (Рад. Словник української мови в 11 томах