учасник

Значення в інших словниках

1. учасник — уча́сник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
2. учасник — СПІВУЧАСНИК, спільник, (у ділі) партнер, (творчий) співавтор, (війни) ветеран, (експедиції) член, (неодмінний) <н. подорожей> бувалець, товариш Словник синонімів Караванського
3. учасник — див. спільник Словник синонімів Вусика
4. учасник — [учасниек] -ка, м. (на) -ков'і/-ку, мн. -кие, -к'іў Орфоепічний словник української мови
5. учасник — моск. спільник Словник чужослів Павло Штепа
6. учасник — УЧА́СНИК, а, ч. Той, хто бере або брав участь у чому-небудь. Сі [літературні] вечори тільки й цікаві для самих учасників (Леся Українка); Семен Ларивонович був учасник Вітчизняної війни, визнаний герой (Ю. Словник української мови у 20 томах
7. учасник — -а, ч. Той, хто бере чи брав участь у чому-небудь. Учасник дорожнього руху — особа, яка бере безпосередню участь у процесі руху на дорозі як пішохід, водій тощо. || Той, хто входить до складу якої-небудь організації, об'єднання і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
8. учасник — УЧА́СНИК, а, ч. Той, хто бере або брав участь у чому-небудь. Сі [літературні] вечори тільки й цікаві для самих учасників (Л. Укр., II, 1951, 32); Семен Ларивонович був учасник Вітчизняної війни, визнаний герой (Ю. Янов. Словник української мови в 11 томах
9. учасник — рос. участник учасник економічного процесу, бізнес-операції, угоди; особа. яка бере безпосередню участь у проведенні операції, має істотний вплив на її результати. Eкономічна енциклопедія