учасник

УЧА́СНИК, а, ч.

Той, хто бере або брав участь у чому-небудь.

Сі [літературні] вечори тільки й цікаві для самих учасників (Леся Українка);

Семен Ларивонович був учасник Вітчизняної війни, визнаний герой (Ю. Яновський);

Учасники зборів гукали, схвалюючи ідею Іванова (Ю. Смолич);

Учителі часто ходили з молоддю за місто .. Іван був неодмінним учасником цих прогулянок (П. Колесник);

Коли життя ти не учасник, А тільки свідок віддаля, – Дарма чекатиме прекрасних Від тебе подвигів земля (М. Рильський);

Ти не лише її [драми] глядач, а й безпосередній учасник, що не годен змінити найдрібнішої репліки (Є. Гуцало);

Довго ще сиділи вони удвох за столом, згадували давноминуле, якого обидва були учасниками або свідками (В. Малик);

// Той, хто входить до складу якої-небудь організації, об'єднання і т. ін.

Кожен має право .. звертатися за захистом своїх прав .. до відповідних органів міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна (з мови документів);

Він щиро заприятелював зо всіма учасниками експедиції (З. Тулуб);

Освітні заходи мають проводитися для специфічних аудиторій, учасниками яких можуть бути вчителі або особи, зайняті в галузі освіти (з наук. літ.);

Поява новостворених груп, а також зростання чисельності учасників громад змусили старших діячів українського руху .. діяти (з навч. літ.).