учасник

уча́сник

[учасниек]

-ка, м. (на) -ков'і/-ку, мн. -кие, -к'іў

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. учасник — уча́сник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. учасник — СПІВУЧАСНИК, спільник, (у ділі) партнер, (творчий) співавтор, (війни) ветеран, (експедиції) член, (неодмінний) <н. подорожей> бувалець, товариш Словник синонімів Караванського
  3. учасник — див. спільник Словник синонімів Вусика
  4. учасник — моск. спільник Словник чужослів Павло Штепа
  5. учасник — УЧА́СНИК, а, ч. Той, хто бере або брав участь у чому-небудь. Сі [літературні] вечори тільки й цікаві для самих учасників (Леся Українка); Семен Ларивонович був учасник Вітчизняної війни, визнаний герой (Ю. Словник української мови у 20 томах
  6. учасник — -а, ч. Той, хто бере чи брав участь у чому-небудь. Учасник дорожнього руху — особа, яка бере безпосередню участь у процесі руху на дорозі як пішохід, водій тощо. || Той, хто входить до складу якої-небудь організації, об'єднання і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. учасник — Уча́сник, -ка; -ники, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. учасник — УЧА́СНИК, а, ч. Той, хто бере або брав участь у чому-небудь. Сі [літературні] вечори тільки й цікаві для самих учасників (Л. Укр., II, 1951, 32); Семен Ларивонович був учасник Вітчизняної війни, визнаний герой (Ю. Янов. Словник української мови в 11 томах
  9. учасник — рос. участник учасник економічного процесу, бізнес-операції, угоди; особа. яка бере безпосередню участь у проведенні операції, має істотний вплив на її результати. Eкономічна енциклопедія