учитель

Значення в інших словниках

1. учитель — учи́тель іменник чоловічого роду, істота * Але: два, три, чотири вчи́телі Орфографічний словник української мови
2. учитель — Педагог, викладач, викладовець, г. професор, (хто виховує) вихователь, навчитель, НАПРАВНИК, кн. метр Словник синонімів Караванського
3. учитель — див. апостол Словник синонімів Вусика
4. учитель — [ўчитеил'] = вчитель -л'а, ор. -леим, м. (на) -леив'і/-л'у, мн. ўчиетеил'і, ўчиетеил'іў два ўчитеил'і Орфоепічний словник української мови
5. учитель — УЧИ́ТЕЛЬ (ВЧИ́ТЕЛЬ), я, ч. 1. Особа, яка навчає, викладає який-небудь навчальний предмет у школі. – А там у школі є учитель; учити буде? – Буде, моя дитино, аби учився (Панас Мирний); От нам трапляється вчитель музики для нашої Насті (І. Словник української мови у 20 томах
6. учитель — Один учитель ліпше, як дві книжки. Він годен пояснити усе, що ученик не розуміє. Шануй учителя, як родителя. Поважай учителя, як ріднього батька, бо він тебе розуму навчить та в люди виведе. Приповідки або українсько-народня філософія
7. учитель — (вчитель), -я, ч. 1》 Особа, яка навчає, викладає який-небудь навчальний предмет у школі. 2》 Людина, яка є авторитетом у якій-небудь галузі, яка впливає на інших, передає свій досвід, знання, служить для них прикладом. Великий тлумачний словник сучасної мови
8. учитель — ВИХОВА́ТЕЛЬ (людина, що виховує, навчає дітей і молодь), МЕ́НТОР заст.; ГУВЕРНЕ́Р заст. (домашній вихователь у дворянських родинах). — Взагалі я бачу, що треба запросити тобі кращого вихователя (З. Тулуб); Мій ментор.. Словник синонімів української мови
9. учитель — УЧИ́ТЕЛЬ (ВЧИ́ТЕЛЬ), я, ч. 1. Особа, яка навчає, викладає який-небудь навчальний предмет у школі. — А там у школі є учитель; учити буде?... Словник української мови в 11 томах
10. учитель — Учитель, -ля м. Учитель. Шануй учителя. Ном. № 6101. На сорок святих школяр несе вчителеві сорок бубликів. Ном. № 416. Словник української мови Грінченка