учитель
УЧИ́ТЕЛЬ (ВЧИ́ТЕЛЬ), я, ч.
1. Особа, яка навчає, викладає який-небудь навчальний предмет у школі.
— А там у школі є учитель; учити буде? — Буде, моя дитино, аби учився (Мирний, І, 1954, 322);
Він чомусь нагадував генералові Петренку гімназичного вчителя географії (Кучер, Чорноморці, 1956, 81);
Скільки радощів материнському серцю від того, що він добре вчиться, що вчителі його хвалять, кажуть, що в нього є математичні здібності (Гончар, Тронка, 1963, 86).
Наро́дний учи́тель див. наро́дний;
Провізори́чний учи́тель див. провізори́чний.
2. Людина, яка є авторитетом у якій-небудь галузі, яка впливає на інших, передає свій досвід, знання, служить для них прикладом.
Старші письменники — учителі наші (ніде правди діти), більш прислухалися до живої народної мови. (Коцюб., III, 1956, 261);
Як не згадати, що саме Римський-Корсаков був учителем нашого Лисенка, а Чайковський — його другом (Рильський, IX, 1962, 150);
Подоляк твердо пам’ятав, що, беручи новачка в їздові, заприсягся зробити з нього людину. І треба сказати, що бессарабець виправдував надії свого вчителя (Гончар, III, 1959, 384);
Всі пригноблені народи світу вважали і вважають Леніна своїм великим учителем, найбільшим і щирим другом (Ком. Укр., 5, 1960, 29).
Значення в інших словниках
- учитель — учи́тель іменник чоловічого роду, істота * Але: два, три, чотири вчи́телі Орфографічний словник української мови
- учитель — Педагог, викладач, викладовець, г. професор, (хто виховує) вихователь, навчитель, НАПРАВНИК, кн. метр Словник синонімів Караванського
- учитель — див. апостол Словник синонімів Вусика
- учитель — [ўчитеил'] = вчитель -л'а, ор. -леим, м. (на) -леив'і/-л'у, мн. ўчиетеил'і, ўчиетеил'іў два ўчитеил'і Орфоепічний словник української мови
- учитель — УЧИ́ТЕЛЬ (ВЧИ́ТЕЛЬ), я, ч. 1. Особа, яка навчає, викладає який-небудь навчальний предмет у школі. – А там у школі є учитель; учити буде? – Буде, моя дитино, аби учився (Панас Мирний); От нам трапляється вчитель музики для нашої Насті (І. Словник української мови у 20 томах
- учитель — Один учитель ліпше, як дві книжки. Він годен пояснити усе, що ученик не розуміє. Шануй учителя, як родителя. Поважай учителя, як ріднього батька, бо він тебе розуму навчить та в люди виведе. Приповідки або українсько-народня філософія
- учитель — (вчитель), -я, ч. 1》 Особа, яка навчає, викладає який-небудь навчальний предмет у школі. 2》 Людина, яка є авторитетом у якій-небудь галузі, яка впливає на інших, передає свій досвід, знання, служить для них прикладом. Великий тлумачний словник сучасної мови
- учитель — ВИХОВА́ТЕЛЬ (людина, що виховує, навчає дітей і молодь), МЕ́НТОР заст.; ГУВЕРНЕ́Р заст. (домашній вихователь у дворянських родинах). — Взагалі я бачу, що треба запросити тобі кращого вихователя (З. Тулуб); Мій ментор.. Словник синонімів української мови
- учитель — Вчи́тель і учи́тель, -теля, -леві, -лю! -телі́, -лі́в. Два, три, чоти́ри вчи́телі учи́тель, -теля, -леві, -лем, -лю! учителі́, -лі́в, -ля́м Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- учитель — Учитель, -ля м. Учитель. Шануй учителя. Ном. № 6101. На сорок святих школяр несе вчителеві сорок бубликів. Ном. № 416. Словник української мови Грінченка