ущухати

Значення в інших словниках

1. ущухати — ущуха́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
2. ущухати — (- стихії) слабшати, затихати, припинятися, р. залягати, (- хвилі) влягатися, (- галас) замовкати, вгавати, (- біль) угамовуватися, (- запал) спадати, (- розлючену людину) заспокоюватися Словник синонімів Караванського
3. ущухати — УЩУХА́ТИ (ВЩУХА́ТИ), а́є, недок., УЩУ́ХНУТИ (ВЩУ́ХНУТИ), не; мин. ч. ущу́х, ла, ло і ущу́хнув, нула, ло; док. 1. Ставати слабшим, затихати, припинятися (про явища природи). Ось став вітер ущухати, І хвилі трохи уляглись (І. Котляревський); Ущухла буря. Словник української мови у 20 томах
4. ущухати — (вщухати), -ає, недок., ущухнути (вщухнути), -не; мин. ч. ущух, -ла, -ло і ущухнув, -нула, -нуло; док. 1》 Ставати слабшим, затихати, припинятися (про явища природи). || Зменшуватися в дії, в силі її вияву; припинятися. || Робитися спокійним. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. ущухати — ЗАТИХА́ТИ (про звуки, шум і т. п. — переставати чутися, лунати), СТИХА́ТИ, ВТИХА́ТИ (УТИХА́ТИ), ТИ́ХНУТИ, ТИХІ́ШАТИ (ТИ́ХШАТИ), СТИ́ШУВАТИСЯ, УЩУХА́ТИ (ВЩУХА́ТИ), ЗАГЛУХА́ТИ, ГЛУ́ХНУТИ, ГА́СНУТИ, ЗГАСА́ТИ, ВГАСА́ТИ (УГАСА́ТИ), ПОГАСА́ТИ, ЗАВМИРА́ТИ... Словник синонімів української мови
6. ущухати — УЩУХА́ТИ (ВЩУХА́ТИ), а́є, недок., УЩУ́ХНУТИ (ВЩУ́ХНУТИ), не; мин. ч. ущу́х, ла, ло і ущу́хнув, нула, ло; док. 1. Ставати слабшим, затихати, припинятися (про явища природи). Ось став вітер ущухати, І хвилі трохи уляглись (Котл., І, 1952, 159); Ущухла буря. Словник української мови в 11 томах