химерник

Значення в інших словниках

1. химерник — химе́рник іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
2. химерник — див. дивак Словник синонімів Вусика
3. химерник — ХИМЕ́РНИК, а, ч., розм. Людина, схильна до витіво́к; витівник, штукар. Я знав химерника і другого такого, Шевця та скрипаля (М. Рильський); Надрукована книжка про химерника з Яблунівки так і не потрапила на прилавки магазинів. Словник української мови у 20 томах
4. химерник — -а, ч., розм. Те саме, що витівник. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. химерник — ВИТІВНИ́К (людина, що робить витівки, схильна до витівок), ХИМЕ́РНИК розм., ФО́КУСНИК розм., ФІГЛЯ́Р розм., ШТУКА́Р розм. Той, кого ще вчора знали тільки як кваліфікованого машиніста, раптом виявився прекрасним співаком, а в людині... Словник синонімів української мови
6. химерник — ХИМЕ́РНИК, а, ч., розм. Те саме, що витівни́к. Я знав химерника і другого такого, Шевця та скрипаля (Рильський, Поеми, 1957, 231). Словник української мови в 11 томах
7. химерник — Химерник, -ка м. Чудакъ, странный человѣкъ. К. ЧР. 419. Словник української мови Грінченка