хрипнути

Значення в інших словниках

1. хрипнути — хри́пнути 1 дієслово недоконаного виду починати хрипіти хри́пнути 2 дієслово доконаного виду однокр. від: хрипіти розм. Орфографічний словник української мови
2. хрипнути — ХРИ́ПНУТИ¹, ну, неш, недок. Втрачати чистоту голосу; починати говорити, співати з хрипотою. – Про голос, як і про зброю, треба дбати, – повчав він далі .. – А в нас, на жаль, є ще такі одиниці, яким це байдуже .. Словник української мови у 20 томах
3. хрипнути — I -ну, -неш; мин. ч. хрип, хрипла, хрипло і хрипнув, -нула, -нуло; недок. Втрачати чистоту голосу; починати говорити, співати з хрипотою. || Втрачати чистоту і звучність, ставати хрипким (про голос). II -ну, -неш, док., перех. і неперех., розм. Однокр. до хрипіти. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. хрипнути — ХРИ́ПНУТИ (втрачати чистоту, звучність голосу; ставати хрипким — про голос), ЗАХРИПА́ТИ, ОХРИПА́ТИ, ПРИХРИПА́ТИ. — Док.: схри́пнути, захри́пнути, охри́пнути, прихри́пнути. Шумить громада. Голоси поволі хрипли (А. Словник синонімів української мови
5. хрипнути — ХРИ́ПНУТИ¹, ну, неш, недок. Втрачати чистоту голосу; починати говорити, співати з хрипотою. — Про голос, як і про зброю, треба дбати,— повчав він далі.. — А в нас, на жаль, є ще такі одиниці, яким це байдуже.. Словник української мови в 11 томах
6. хрипнути — Хрипнути, -ну, -неш гл. Дѣлаться хриплымъ. Голос хрипне. Мир. Пов. І. 123. Словник української мови Грінченка