1. Словник української мови в 11 томах

хрипнути

ХРИ́ПНУТИ¹, ну, неш, недок. Втрачати чистоту голосу; починати говорити, співати з хрипотою.

— Про голос, як і про зброю, треба дбати,— повчав він далі.. — А в нас, на жаль, є ще такі одиниці, яким це байдуже.. Знати цього не хочуть, ідуть в гори, п’ють із струмків, а потім застуджуються, хрипнуть… (Гончар, І, 1954, 446);

// Втрачати чистоту і звучність, ставати хрипким (про голос).

Пора й перестати, бо є кінець сльозам, є край і лементові: голос хрипне, сльози сохнуть, опускаються в серце, на дно душі (Мирний, III, 1954, 19).

ХРИ́ПНУТИ², ну, неш док., перех. і неперех., розм. Однокр. до хрипі́ти.

Зітхнула мати.— Нема вже, діти, нашого батька. — А де ж? — хрипнув Артем (Головко, II, 1957, 387);

Разом із свистом боцмана, який віщував, що за хвилину сходи будуть підняті, біля під’їзду хрипнула сирена таксомотора (Смолич, Прекр. катастр., 1956, 295).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хрипнути — хри́пнути 1 дієслово недоконаного виду починати хрипіти хри́пнути 2 дієслово доконаного виду однокр. від: хрипіти розм. Орфографічний словник української мови
  2. хрипнути — ХРИ́ПНУТИ¹, ну, неш, недок. Втрачати чистоту голосу; починати говорити, співати з хрипотою. – Про голос, як і про зброю, треба дбати, – повчав він далі .. – А в нас, на жаль, є ще такі одиниці, яким це байдуже .. Словник української мови у 20 томах
  3. хрипнути — I -ну, -неш; мин. ч. хрип, хрипла, хрипло і хрипнув, -нула, -нуло; недок. Втрачати чистоту голосу; починати говорити, співати з хрипотою. || Втрачати чистоту і звучність, ставати хрипким (про голос). II -ну, -неш, док., перех. і неперех., розм. Однокр. до хрипіти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. хрипнути — ХРИ́ПНУТИ (втрачати чистоту, звучність голосу; ставати хрипким — про голос), ЗАХРИПА́ТИ, ОХРИПА́ТИ, ПРИХРИПА́ТИ. — Док.: схри́пнути, захри́пнути, охри́пнути, прихри́пнути. Шумить громада. Голоси поволі хрипли (А. Словник синонімів української мови
  5. хрипнути — Хри́пнути, -ну, -неш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. хрипнути — Хрипнути, -ну, -неш гл. Дѣлаться хриплымъ. Голос хрипне. Мир. Пов. І. 123. Словник української мови Грінченка