1. Орфографічний словник української мови

хрипнути

хри́пнути 1

дієслово недоконаного виду

починати хрипіти

хри́пнути 2

дієслово доконаного виду

однокр. від: хрипіти

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хрипнути — ХРИ́ПНУТИ¹, ну, неш, недок. Втрачати чистоту голосу; починати говорити, співати з хрипотою. – Про голос, як і про зброю, треба дбати, – повчав він далі .. – А в нас, на жаль, є ще такі одиниці, яким це байдуже .. Словник української мови у 20 томах
  2. хрипнути — I -ну, -неш; мин. ч. хрип, хрипла, хрипло і хрипнув, -нула, -нуло; недок. Втрачати чистоту голосу; починати говорити, співати з хрипотою. || Втрачати чистоту і звучність, ставати хрипким (про голос). II -ну, -неш, док., перех. і неперех., розм. Однокр. до хрипіти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. хрипнути — ХРИ́ПНУТИ (втрачати чистоту, звучність голосу; ставати хрипким — про голос), ЗАХРИПА́ТИ, ОХРИПА́ТИ, ПРИХРИПА́ТИ. — Док.: схри́пнути, захри́пнути, охри́пнути, прихри́пнути. Шумить громада. Голоси поволі хрипли (А. Словник синонімів української мови
  4. хрипнути — Хри́пнути, -ну, -неш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. хрипнути — ХРИ́ПНУТИ¹, ну, неш, недок. Втрачати чистоту голосу; починати говорити, співати з хрипотою. — Про голос, як і про зброю, треба дбати,— повчав він далі.. — А в нас, на жаль, є ще такі одиниці, яким це байдуже.. Словник української мови в 11 томах
  6. хрипнути — Хрипнути, -ну, -неш гл. Дѣлаться хриплымъ. Голос хрипне. Мир. Пов. І. 123. Словник української мови Грінченка