центризм

Значення в інших словниках

1. центризм — центри́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
2. центризм — ЦЕНТРИ́ЗМ, у, ч. Поміркована течія в рядах соціал-демократії Європи, що замінила революційну теорію класової боротьби парламентською демократією. Соціальна база і коріння центризму – робітнича аристократія і дрібнобуржуазні попутники (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
3. центризм — -у, ч. Течія у політиці, що займає проміжне положення між реформістською та консервативною течіями. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. центризм — центри́зм (від центр) ворожа марксизмові-ленінізмові опортуністична течія, що виникла перед 1-ю світ. війною в соціал-демократичних партіях 2-го Інтернаціоналу. Словник іншомовних слів Мельничука
5. центризм — ЦЕНТРИ́ЗМ, у, ч. Різновид опортунізму в робітничому русі, суть якого полягає в затушовуванні суперечностей і примиренні незгод з метою підпорядкування пролетарських інтересів інтересам дрібної буржуазії. В. І. Ленін.. викрив центризм як приховану форму соціал-шовінізму (Ком. Укр., 9, 1964, 18). Словник української мови в 11 томах