1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

ченець

Чене́ць, звич. черне́ць

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ченець — ЧЕНЕ́ЦЬ, нця́, ч., діал. Чернець. Сучасне європейське літочислення ввели 533 року за ініціативою римського ченця Діонісія Малого... (з наук.-попул. літ.); 30 січня – свято преподобного Антонія Великого. Словник української мови у 20 томах
  2. ченець — чене́ць іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  3. ченець — -нця, ч. (мн. ченці, -ів), діал. Чернець. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. ченець — Чене́ць, -нця м. = чернець. Роспроклятий ченець, що видумав чіпець. Грин. III. 461. Словник української мови Грінченка