1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

човняр

Човня́р, -ра́; -нярі́, -рі́в (весляр)

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. човняр — ЧОВНЯ́Р, а́, ч. 1. Той, хто перевозить човном людей і вантажі. – Швидше лагодься, – нетерпляче підгонила Маргіт човняра. – Бачиш, вітер який розгулюється... Хвиля росте! (О. Гончар); Човняр відмовився перевезти його через наводнену річку (М. Словник української мови у 20 томах
  2. човняр — човня́р іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  3. човняр — -а, ч. 1》 Той, хто перевозить човном людей і вантажі. || Представник козацького війська, що воювало на човнах. 2》 Майстер, який будує човни. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. човняр — ЧОВНЯ́Р, а́, ч. 1. Той, хто перевозить човном людей і вантажі. — Швидше лагодься,— нетерпляче підгонила Маргіт човняра.— Бачиш, вітер який розгулюється… Хвиля росте! (Гончар, Новели, 1954, 50); Човняр відмовився перевезти його через наводнену річку (Томч. Словник української мови в 11 томах