1. Орфографічний словник української мови

човняр

човня́р

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. човняр — ЧОВНЯ́Р, а́, ч. 1. Той, хто перевозить човном людей і вантажі. – Швидше лагодься, – нетерпляче підгонила Маргіт човняра. – Бачиш, вітер який розгулюється... Хвиля росте! (О. Гончар); Човняр відмовився перевезти його через наводнену річку (М. Словник української мови у 20 томах
  2. човняр — -а, ч. 1》 Той, хто перевозить човном людей і вантажі. || Представник козацького війська, що воювало на човнах. 2》 Майстер, який будує човни. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. човняр — Човня́р, -ра́; -нярі́, -рі́в (весляр) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. човняр — ЧОВНЯ́Р, а́, ч. 1. Той, хто перевозить човном людей і вантажі. — Швидше лагодься,— нетерпляче підгонила Маргіт човняра.— Бачиш, вітер який розгулюється… Хвиля росте! (Гончар, Новели, 1954, 50); Човняр відмовився перевезти його через наводнену річку (Томч. Словник української мови в 11 томах