чуденний
Чуде́нний, -на, -не
Джерело:
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- чуденний — ЧУДЕ́ННИЙ, а, е, розм. Те саме, що чудерна́цький. Ось не перед добром, як я бачу, сякі-такі немазані жвертики шляються частенько уже проміж нами. Глядь лишень, щоб вони з нашого ж хворосту да не загнули нам якої чуденної карлючки (О. Бодянський). Словник української мови у 20 томах
- чуденний — чудернастий, -а, -е, діал. Чудернацький. Великий тлумачний словник сучасної мови
- чуденний — Чуденний, -а, -е = чудернастий. Мирг. у. Слов. Д. Эварн. Словник української мови Грінченка