чуденний

Чуде́нний, -на, -не

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чуденний — ЧУДЕ́ННИЙ, а, е, розм. Те саме, що чудерна́цький. Ось не перед добром, як я бачу, сякі-такі немазані жвертики шляються частенько уже проміж нами. Глядь лишень, щоб вони з нашого ж хворосту да не загнули нам якої чуденної карлючки (О. Бодянський). Словник української мови у 20 томах
  2. чуденний — чудернастий, -а, -е, діал. Чудернацький. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. чуденний — Чуденний, -а, -е = чудернастий. Мирг. у. Слов. Д. Эварн. Словник української мови Грінченка