чуденний
чуде́нний
чудернастий, -а, -е, діал.
Чудернацький.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- чуденний — ЧУДЕ́ННИЙ, а, е, розм. Те саме, що чудерна́цький. Ось не перед добром, як я бачу, сякі-такі немазані жвертики шляються частенько уже проміж нами. Глядь лишень, щоб вони з нашого ж хворосту да не загнули нам якої чуденної карлючки (О. Бодянський). Словник української мови у 20 томах
- чуденний — Чуде́нний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- чуденний — Чуденний, -а, -е = чудернастий. Мирг. у. Слов. Д. Эварн. Словник української мови Грінченка