1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

чулість

Чу́лість, -лости, -лості, -лістю

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чулість — ЧУ́ЛІСТЬ, лості, ж. Абстр. ім. до чу́лий. Жіноча чулість примушувала Софійку повним серцем відчувати, що Катька мусить ставитися до неї вороже (Л. Смілянський); Він вірив у Юлю, в її чулість і тактовність, у її товариськість (О. Донченко); * Образно. Словник української мови у 20 томах
  2. чулість — чу́лість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. чулість — -лості, ж. Абстр. ім. до чулий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. чулість — ЧУ́ЛІСТЬ, лості, ж. Абстр. ім. до чу́лий. Жіноча чулість примушувала Софійку повним серцем відчувати, що Катька мусить ставитися до неї вороже (Сміл., Зустрічі, 1936, 100); Він вірив у Юлю, в її чулість і тактовність, у її товариськість (Донч., V, 1957, 296). Словник української мови в 11 томах
  5. чулість — Чулість, -лости ж. Чувствительность, нѣжность. Словник української мови Грінченка