чіпко

Чі́пко, присл.

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чіпко — ЧІ́ПКО. Присл. до чіпки́й. Не встигла Тоня й схаменутись, як Віталій уже чіпко подряпався вгору і вгору по стрімкій щоглі, по обламках трапа на ній (О. Гончар); Іван присідає, втягує голову в плечі, чіпко тримаючись за гілля, дивиться вгору (П. Словник української мови у 20 томах
  2. чіпко — чі́пко прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  3. чіпко — Присл. до чіпкий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. чіпко — ЧІ́ПКО. Присл. до чіпки́й. Не встигла Тоня й схаменутись, як Віталій уже чіпко подряпався вгору і вгору по стрімкій щоглі, по обламках трапа на ній (Гончар, Тронка, 1963, 241); Іван присідає, втягує голову в плечі, чіпко тримаючись за гілля... Словник української мови в 11 томах
  5. чіпко — Чіпко нар. = чепко. Лохв. у. Словник української мови Грінченка